Урок №34

Тема: Ознайомлення з творчістю Олесі Мамчич. О.Мамчич «Будить мама ведмежатко»

Мета: ознайомити з біографічними відомостями Олесі Мамчич; виховувати почуття любові до навколишнього світу, до людей, почуття відповідальності за тих, хто поруч із тобою; учити виразно читати поетичні твори, бачити веселе у звичайному; формувати емоційно-оцінне ставлення до змісту прочитаних віршів; розвивати образне мислення, зв'язне мовлення школярів; збагачувати лексичний запас.

Тип уроку: урок набуття нових знань.

Обладнання: портрет Олесі Мамчич; складова таблиця; довідники з природознавства; роздруківки текстів; малюнок ведмедиці з ведмежам.

Хід уроку

І. Вступна частина.

1. Організаційний момент.

Пролунав для нас дзвінок - починається урок!

Працюватимем старанно, щоб почути у кінці,

Що в четвертім нашім класі діти - просто молодці!

2. Артикуляційні вправи.

1) Вправи для розвитку артикуляції дихання.

Де ж наш пустун-язичок?

Ліг на бочок і мовчок.

А ми зараз його розбудемо!

• Поплямкаємо губами!
• Поклацаємо зубами (щоб міцнішими були)!
• Посичимо гускою:с-с-с!
• Подзижчимо комариками:дз-дз-дз!
• Пошумімо вітерцем :ш-ш-ш!
• Подирчимо трактором:др.-др-др!

2) Читай правильно.

коза - коса сало - жало

липа - лапа клей - клен

рука - ріка сніг - сніп

нора - гора море - горе

3) Робота над скоромовкою.

Віл везе важучий віз-

Вовну, вату, верболіз.

Вперся віл, і впало з воза

Вісім в'язок верболоза.

3. Перевірка домашнього завдання.

1. Гра "Прочитай початок" (учитель читає кінцівку речення, а учень його початок).

... клен росте? ... у футбола!

... просто! ... на шайбу твою!

... вуха!.. ... спішити мені.

... вперто вчусь... ... з учорашнього дня!

2. Гра«Хлопчики - дівчатка».

Хто найкраще навчився читати хлопчики чи дівчатка?

Читають хлопчики.

Читають дівчатка.

ІІ. Основна частина.

· Етап до текстової діяльності та підготовки учнів до сприймання змісту тексту.

· Артикуляція опорних фонових знань.

• Розгляньте портрет поетеси.
• Чи хотіли би вам поспілкуватися з такою людиною? Чому?
• Чим вам сподобалася (не сподобалася) авторка?
• Познайомимося з нею ближче.

· Самостійне читання біографічної довідки.

Олеся Мамчич

Поетеса народилася у місті Києві 28 січня 1981 року. Батьки молодої письменниці були інженерами,обидва закінчили Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут». У дитинстві Олеся ходила до художньої студії, займалася гімнастикою і танцями. Свої перші вірші почала писати у 6 років. Олеся Мамчич має унікальний диплом письменника, бо 2003 року вона закінчила відділення «Літературна творчість» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, потрапивши тоді до першої експериментальної групи цього напрямку. Уперше вірші Олесі Мамчич були надруковані 1992 року в журналі «Соняшник» і відтоді регулярно з'являлись у літературній періодиці, альманахах, антологіях.

• Чи трапилася вам інформація, що зацікавила і здивувала вас? Розкажіть про це.

Слово вчителя.

• Сьогодні ми ознайомимось із чарівним, веселим, надзвичайно дитячим світом поезії Олесі Мамчич.

2.Етап первинного сприймання змісту тексту учнями.

1) Робота над загадкою.

- Відгадай, хто це.

• Влітку наїдається,

Взимку висипається. (Ведмідь)

• Так, ось він, наш сьогоднішній герой!
• За якими ознаками ви його впізнали?
• А чи знаєте ви, що відбувається взимку у барлозі?

2)Робота із довідниками.

Ведмежата народжуються з січня до березня, коли самиця ще перебуває в зимовій сплячці. Ведмедиця народжує 2-3, зрідка 4 або навіть 5 ведмежат вагою 340-680 грамів та завдовжки до 25см, укритих короткою рідкою шерстю, сліпих та глухих. Порівняно з вагою дорослих особин ведмежата народжуються зовсім крихтами. Цілих три роки ведмежата живуть поруч із матір'ю, яка піклується про них.

Старші ведмежата допомагають доглядати за молодшими. Зазвичай ведмедиця дає потомство раз у два роки. Старші діти (здебільшого сестри) часто наглядають за молодшими.

3) Читання тексту вчителем.

- А ось тепер послухайте, яку цікаву історію придумала Олеся Мамчич.

Будить мама ведмежатко
Будить мама ведмежатко
Рано навесні:
- Прокидайсь, моє малятко,
Вже розтанув сніг!
Вже птахи давно щебечуть,
Уставай, сонько! -
Мама штурхає за плечі,
Та мовчить Мишко...
- Що ж, - зітхнула сумно ненька, -
Ох, біда, біда!
Буду я тепер, бідненька,
Їсти мед сама.
- Зачекай! - Мишко підскочив, -
Вже біжу, біжу!
Лиш візьму велику ложку -
І допоможу!!!

3.Етап перевірки первинного сприймання змісту твору.

1)Перевірка емоційного сприймання змісту.

- Чи сподобався вам твір?

- Які почуття викликав?

- Що вас розсмішило?

2) Словникова робота.

- Чи зустрілися вам у тексті слова, значення яких ви не знаєте?

- Поясніть значення вислову штурхає за плечі.

Фізкультхвилинка

Хто ж там, хто вже так втомився,

І наліво нахилився?

Треба дружно всім нам встати, (Вийти із-за парт).

Фізкультпаузу почати.

Сонце спить, небо спить, (Очі заплющені).

Навіть вітер не шумить. (Присідання).

Рано-вранці сонце встало, (Розплющити очі, підвестися, підняти голови,

Всіх промінням привітало. стати на носки, руки підвести

угору, розвести в сторони, підняти

угору, помахати руками.)

Хмарка сонечко закрила,

Слізки срібні зронила. (Затулити обличчя руками).

Ми ті слізки пошукаємо,

У травичці позбираємо. (Присідання).

4.Етап поглибленого смислового й структурного аналізу тексту.

1. Читання вголос.

- Перечитайте вірш у спосіб «луна за вчителем».

- Наскільки ймовірні описані події?

2. Гра «Сонечко». Весь клас починає читати хором текст. По команді вчителя всі підняли оченята і подивилися на «сонечко». Покліпали віками, примружили міцно очі, відкрили і читають текст мовчки.

2) Поглиблене усвідомлення фактичної інформації.

1. Гра «Знайди і дочитай стрічку до кінця».

- Знайдіть і прочитайте речення із зазначеним словом.

• Навесні...
• малятко...
• мовчить...
• бідненька...
• підскочив...
• ложку...

2. Гра "Земля - повітря" (по команді "земля" діти починають читати хором вголос, "повітря" - піднімають голови вгору ).

ІІІ. Заключна частина

1.Вправа «Незавершене речення».

• Сьогоднішній урок познайомив мене ....
• Найцікавіше на уроці було...

ІV. Домашнє завдання.

• Навчіться виразно читати вірш Олесі Мамчич.

Урок №49 

Тема: Озера й болота України.

Мета: Розширити знання учнів про водойми України, зокрема про озера і болота; дати уявлення про те, які бувають озера, як озеро перетворюється в болото; розвивати пам'ять, логічне мислення, вміння аналізувати і робити висновки; сприяти формуванню екологічної культури особистості.

Обладнання: таблиця, ілюстрації до теми, муляжі, фізична карта України.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Хвилинка спостережень.

III. Перевірка домашньою завдання.

1. Фронтальне опитування.

- Що таке річка?

- Яку будову має річка?

- Показати найбільші річки України на фізичній карті України.

- Як визначити правий і лівий берег річки?

2. Гра «Впізнай річку».

• Саме ця річка є найбільшою водною артерією України. У межах України її довжина становить 1121 км. Річка бере початок у Росії, поповнюючись численними протоками, впадає в Чорне море. (Дніпро.)

• Вона є другою за протяжністю річкою Європи, яка у нижній частині протяжністю 175 км є природним кордоном між Україною та Румунією. Бере початок у Німеччині і тече через десять країн Європи. (Дунай.)

• Ця річка протікає у західній частині України. Вона бере початок на північно-східних схилах Українських Карпат на висоті близько 1000 м. (Дністер.)

3. Розповідь учнів про річку своєї місцевості.

IV. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми і мети уроку.

1. Читання вірша Ліни Костенко.

Я хочу на озеро Світязь,

в туман таємничих лісів.

Воно мені виникло звідкись,

у нього сто сот голосів.

Воно мені світить і світить,

таке воно в світі одне.

- Я Світязь, я Світязь, я Світязь!

Невже ти не чуєш мене?!

І голосом дивним, похмурим,

як давній надтріснутий дзвін:

- Батурин, Батурин, Батурин! -

лунає мені навздогін.

Я річку побачила раптом.

Питаю:- А хто ж ти така?

Я Альта, я Альта, я Альта! -

тонесенько плаче ріка.

Ліна Костенко

2. Слово вчителя.

- Подорожуючи просторами України, ми бачимо, що її окрасою є озера. На території нашої батьківщини їх налічується близько 20 тисяч.

На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з найбільшими озерами України, з'ясуємо, які бувають озера, як озера перетворюються на болота, чому потрібно охороняти озера та до чого приводить осушення боліт.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота з муляжами та ілюстраціями.

Погляньте на ці муляжі і скажіть, яким кольором зображується вода. ( Синім.)

- Як називається водойма, зображена на першому муляжі? (Річка.)

- Як ви про це дізналися?

- Що зображено на другому муляжі?

- Тут ви бачите озеро. Якщо уважно поглянемо, то побачимо, що озеро - це водойма, яка виникла в природних западинах на поверхні землі. На Землі озер є дуже багато. Серед них і дуже великі, схожі на моря, і зовсім малі.

- Ми з вами знаємо, як утворюється річка. А як виникає озеро?

- На земній поверхні є западини різної глибини і ширини, які заповнюються водою. Вони утворюються внаслідок того, що земна поверхня тріскає, розломлюється і поступово стає більшою. Ще западини утворилися тому, що колись давно земля була покрита льодом. Коли льодовик відходив, то виорював, ніби трактор, такі глибокі западини, які поступово заповнювалися водою.

Отже, такі озера утворила сама природа, тому їх називають природними. Але є ще озера, які з'явились завдяки людині. Це ставки і водосховища. Їх називають штучними.

Зустрічаються озера з прісною, а також солоною водою.

- Хто пригадає, що таке витік?

- Озера, з яких витікають річки, є прісними, бо річки несуть разом з водою в моря та океани ще й солі. А якщо з озера не витікає жодна річка, то солі осідають на дно.

Озера, як і річки, постійно поповнюють свої запаси підземними водами, влітку і восени - дощовою водою, а навесні - ще й талою.

2. Це цікаво!

- На території України налічується близько 20 тис. озер, з них тільки 43 мають площу 10 км3 і більше. Більшість озер України мають річкове походження і розташовані на заплавах басейнів Дніпра, Десни, Дунаю, Сіверського Дінця та інших рік. Розміри заплавних озер, як правило, незначні. Більші площі мають озера лиманного походження, які розташовані на узбережжі Чорного й Азовського морів і відокремлені від них піщаними пересипами (Сасик, Куяльник, Хаджибей та ін.). Поширені озера карстового походження (Світязь, Пулемецьке, Кримне). Вулканічні озера є в Українських Карпатах (Липовецьке, Синє, Ворочівське). Озера льодовикового походження є в Українському Поліссі (Лука) та в Українських Карпатах (Бребенескул, Несамовите). Загатно-завальне озеро Синевир знаходиться в Українських Карпатах.

Озера поширені в різних регіонах України, але найважливішими озерними областями є Волинське Полісся, придунайські й причорноморські озера-лимани, озера рівнинного Криму і гірські озера Українських Карпат.

3. Робота з фізичною картою України.

- Розгляньте фізичну карту України.

- Визначте, якими умовними знаками на карті позначають озера.

- Знайдіть і покажіть на території України озера.

4. Бесіда про болото.

а) Загадка.

Не вода, не суша -

на човні не пропливеш

і ногами не пройдеш.

(Болото)

б) Розповідь вчителя.

- А тепер погляньте ще раз на ці ілюстрації і продовжмо нашу мандрівку далі. Невже це озеро? Так, колись це було гарне озеро, але погляньте, що з ним трапилось.

Звичайно, озера, як і люди, народжуються, старіють і вмирають, Але їх життєвий шлях незрівнянно довший від людського і може тривати тисячі років. У молодому озері вода чиста і прозора. Але проходить час, і на його дні відкладається мул, пісок. Воно швидко заростає рослинами, які, відмираючи, падають на дно і замулюють його. Так озера поступово міліють і перетворюються на болото. Заросле болото нагадує зелену луку. Води не видно, але ходити по ньому небезпечно. Досить ступити на цю «луку» людині чи великій тварині, щоб потрапити у в'язке багно, з якого самому вибратися дуже важко. Рослини, які відмирають, осідають на дно болота. Скупчуються там, злежуються і перетворюються на торф. Він використовується як паливо і добриво для полів. З нього виробляють горючий газ, картон, фарби, ліки, пластмаси.

в) Робота з фізичною картою України.

- Розгляньте фізичну карту України.

- Визначте, якими умовними знаками на карті позначають болота.

- У якій частині України найбільше боліт?

5. Це цікаво!

- Болота - це своєрідні природно-територіальні комплекси, у формуванні яких важливу роль відіграють поверхневі й ґрунтові води. У них своєрідні грунти, рослинність та мікрокліматичні умови. Болота сприяють живленню рік і озер водою.

Загальна площа боліт з відкритою водною поверхнею в Україні становить 939 тис. га, а перезволожених і заболочених земель - .3630,5 тис. га. Найбільше боліт у поліській частині України, де пересічна заболоченість сягає понад 6% території. Тут поширені переважно низинні (евтрофні) болота, які живляться за рахунок поверхневого стоку та підгрунтовими водами. Вони заболочені органічними і мінеральними речовинами. Низинні болота розвинені у зниженнях рельєфу - на заплавах, плавнях, староруслових ділянках, берегах озер. Заболочені долини рік Верхня Прип'ять, Турія, Стохід, Горинь, Льва, Єдвига на Волинському Поліссі, яке є найбільш заболоченим. Низинні болота займають понад 80% усіх боліт Полісся. Верхові (оліготрофні) болота трапляються значно рідше. Вони живляться в основному атмосферними опадами, і тому бідні на мінеральні речовини.

Кілька верхових боліт Полісся мають значні розміри. Серед них болотний масив Кремінне на межиріччі Льви і Сдвиги да в долині Льви в Ракитнівському да Сарненському районах Рівненської області. Загальна площа масиву 35 тис. га. Більшість його має оліготрофний характер, частина - мезотрофний. На окремих ділянках тут ведуться торфорозробки, використовують також під сільськогосподарські угіддя після меліоративних робіт. У болотному масиві Кремінне в 1984 р. засновано заказник Сира Погоня площею 13635 га. Заказником також оголошене болото Переброди в Дубровицькому районі Рівненської області. Його площа - 16 5.30 га.

Усього в Українському Поліссі під охорону взято 70 боліт і болотних масивів загальною площею 120 тис. га.

На Чернігівському Поліссі заболоченість сягає 5%. Тут панують болота низинного типу. Найбільші з них: Замглай (понад 10 тис. га), Остерське (понад 10 тис. га), Смовське (9,4 тис. га). Смолянка (понад 4.0 тис. га) та ін. Болото Замглай у Ріпкинському і Городянському районах Чернігівської області займає давню прохідну долину на межиріччі Дніпро-Десна. До його складу входять кілька болотних масивів. Там здавна розробляють торфові поклади потужністю шарів від 1,5 до 6 м. Проведено також значні меліоративні заходи.

У лісостеповій зоні болота займають невеликі площі й знаходяться вони переважно в долинах рік. Одним із найбільших є Ірдинське болото (5,5 тис. га) в долинах р. Ірдинь (басейн Дніпра) у Смілянському і Черкаському районах Черкаської області.

У степовій зоні болота зосереджені переважно в плавнях рік, зокрема в Дунайських та Дністровських. Болота розвинені в Передкарпатті, на Закарпатській низовині та в окремих долинах карпатських рік.

В Україні проведено великі меліоративні роботи щодо використання боліт, заболочених і перезволожених земель. Це насамперед пов'язано з меліорацією поліських земель. Особливо широкомасштабне будівництво відбувалося в

1966-986 рр. Усього в Україні споруджено близько 60 осушувальних систем, які охоплюють площу в 3,2 млн га. Побудовано мережу меліоративних каналів, шлюзи-регулятори, насосні станції, польдерні системи, проведено роботи зі спрямування русел рік і їх очищення.

Меліоративні роботи сприяли розширенню посівних площ, поліпшенню їх використання та підвищенню врожайності. Деякі випадки проведення осушувальних меліоративних робіт на Поліссі мали негативні екологічні наслідки: погіршення водного режиму малих річок, зниження рівня грунтових вод, втрата родючості торф'яно-болотних грунтів, дефляція грунтів, усихання окремих ділянок лісу. Найефективніші результати меліоративних робіт одержують там, де проводять комплексні меліоративні заходи (гідромеліорація, агролісомеліоративні, хімічні та ін.).

Науковими проблемами меліорації займається одна з галузей географічної науки - меліоративна географія, яка значно розвинена в Україні.

В Україні понад 3 тис. озер, створено понад 800 водосховищ і більше 20 тис. ставків.

Природні озера розміщені:

- на Поліссі: Світязь (площею 242 км2), Пулімецьке (16,3 км2), Турське (13,5 км2);

- в басейні Дунаю: Ялпуг (149 км2), Кагул (90 км2), Кутурлуй (82 км2);

- на узбережжі Чорного моря: Сасик або Кундук (210 км2);

- на Кримському півострові: Сасик-Сиваш (76,3 км2), Донузлав (48, 2 км2);

- в Карпатах: Синевир (700 км2).

Болота становлять тільки 2% території України. Поширені вони на Поліссі, невеликі за площею (50-100 га).

6. Фізкультхвилинка.

VI. Осмислення і узагальнення знань.

1. Робота з підручником.

2. Відповіді на запитання.

3. Робота в парах.

- Поміркуйте! Чому на карті одні озера позначені голубим кольором, а інші - рожевим?

- Чим відрізняються гірські озера від рівнинних?

4. Робота в групах.

- Обговоріть! Чому болота потрібно оберігати?

5. Розповіді учнів про озеро чи болото, на якому вони побували.

VII. Підсумок уроку.

1. Фронтальна бесіда.

- Яку водойму називають озером, а яку - болотом?

- Які озера є в Україні?

- Як утворюється болото?

- У якій частині України найбільше боліт?

- Чому треба оберігати озера?

- Яке їх значення в природі та в житті людини?

- До чого може призвести осушення боліт?

2. Робота з картками для самостійної роботи.

3. Тестові завдання.

4. Створення аплікації «Озеро» або пазла з пластиліну «Болото».

VIII. Домашнє завдання.

1. Прочитати §42. Дати відповіді на запитання після параграфа.

2. На основі власних спостережень та інформації з різних джерел скласти розповідь про озеро або болото своєї місцевості.

Урок № 83 22.03.18

Тема: Неля Шейко-Медвєдєва. Лисиця, щовпалаз неба (П'єса-казка на 2 дії)

Мета: ознайомити учнів із творчістю Нелі Шейко-Медведєвої; розширити знання школярів про п'єсу як жанр; поглибити розуміння побудови тексту п'єси; вчити знаходити за допомогою вибіркового читання уривки, слова, які характеризують дійових осіб, вчити розрізняти характеристики дійових осіб за їхніми висловами, вчинками; розвивати творчі здібності учнів, дослідницькі якості; виховувати правдивість, відповідальність за свої вчинки, вміння тримати слово.

Обладнання: підручник, презентація, фото автора.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Продзвенів чаклун-дзвінок.

Розпочнемо наш урок.

Він незвичний і цікавий,

Гості в клас наш завітали.

Повернімось до гостей,

Привітаймось: - Добрий день!

Тож тихенько всі сідаймо

І урок розпочинаймо.

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над скоромовкою

Гра «Дощик»

Діти читають хором.

- Накрапає дощ (тихо).

- Дощ пускається сильніше (голосніше).

- Злива (голосно).

- Дощ слабшає (тихіше).

- Дощ припинився (читання припиняється).

Біля саду, біля броду,
Бабин виораний город.
Барабанять по городу
Бараболя та горох.

2. Гра «Звуконаслідування»

- Забивайте цвяхи: Гбду! Гбдо! Гбде! Гбди! Гбда! Гбді! Гбді!

- Імітуйте кінський тупіт: Птку! Птко! Птка! Птки! Птке! Птки!

- Кидайте уявні тарілки партнерові: Кчку! Кчко! Кчке! Кчка! Кчки! Кчки!

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра «Хто краще?»

Конкурс на краще виразне читання Івана Андрусяк «Як подружитися з Чакалкою».

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

- Прочитайте уривок із вірша, роз'єднавши слова.

Затихнувгомін. Взалізгаслосвітло,

Івраз, заполонившивсічуття,

розсунуласьзавіса...

Ірозквітложиття - мовказка,

йказка - мов життя.

- Пригадайте, як називається вірш. Хто його автор?

- Що показують у театрі?

- Що таке п'єса?

- Чим вона відрізняється від творів інших жанрів?

- Які особливості побудови п'єси?

- Продовжте речення: «Щоб показати п'єсу на сцені, потрібно...».

- Сьогодні ми ознайомимося з п'єсою Нелі Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з неба».

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Читання учнями статті про Нелі Шейко-Медведєву

- Де народилася письменниця?

- Де вона отримала вищу освіту?

- Для кого пише свої твори?

2. Фізкультхвилинка (музична).

3. Опрацювання першої дії п'єси Н. Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з неба»

1) Підготовка до читання п'єси вголос.

Читання інструкції (с. 123)

- Як ви вважаєте, між ким відбуватимуться дії твору?

- Що ви знаєте про цих тварин?

- Продовжте думку:

хитрий, як...; покірний, як...; страшний, як...; впертий, як...; боязкий, як...

- Сьогодні ми маємо можливість перевірити правдивість цих сталих виразів. Ось послухайте п'єсу-казку.

2) Читання твору вчителем.

3) Перевірка сприймання.

- Які дійові особи зустрічаються у п'єсі?

- Коли і як з'явилася Лисиця?

- Як вона розмовляє з Вовком?

- Чому Вовк захищає Лисицю?

4) Робота над виразністю читання.

- Які речення за метою висловлювання зустрічаються в тексті найчастіше? Зачитайте кілька окличних речень; питальних.

- Як потрібно читати слова або речення, подані в дужках?

5) Самостійне читання першої дії п'єси учнями (спочатку - повільно, а потім, після кожної вказівки вчителя,- дедалі швидше й швидше; кінцівку - скоромовкою).

6) Гра «Хто швидше читає?».

Знайти слова:

- Вовка: «Постривайте! А останнє слово?».

- Лисиці: «Ати, я бачу, розумна пташка...».

- Ворони: «Не добрий, а дурний!».

- Чи сподобалася вам п'єса? Чим саме?

- Чи хотіли б ви дізнатися, що сталося з героями далі?

- Від чого автор застерігає читачів?

7) Гра «Голосування ногами»

Діти встають у дві шеренги: права шеренга - «я вважаю, що твердження правильне»; ліва шеренга - «я вважаю, що твердження неправильне».

- Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне - тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

- Хто автор п'єси-казки?

- Хто головний герой твору?

- Яким є ваше ставлення до нього?

- Учинки кого із персонажів ви засуджуєте, а кого - схвалюєте? Чому?

- Яку роль хотіли б зіграти у п'єсі? Чому?

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати інсценізацію уривка із п'єси (с. 123-133).